Українці перемогли

14 червня у спорткомплексі "Старт", що у Луганську, відбувся любительський турнір з футболу на кубок "Асамблеї народів Луганщини".

Це було справді, видовищно і захоплююче! Команда українців - лемків Луганщини - "Лемківська ватра" на ньому гідно представила нашу Націю.

Я не спортивний оглядач і не знаю як це робиться. Не дуже я розуміюся і на тонкощах правил гри у футбол. Однак, друзі, це було вражаюче!

Українська команда показала дива гарної техніки гри. Більшість команд були приблизно однакові за силою.

За результатами жеребкування команди зіграли такими парами і отримали наступні результати:

1. Українці - Вірмени - 1 : 1
2. Грузини - Азербайджанці - 3 : 1
3. Українці - Євреї - 10 : 0
4. Грузини - Дагестанці - 3 : 1
5. Вірмени - Євреї - 10 : 0
6. Дагестанці - Азербайджанці - 3 : 1
7. Українці - Грузини - 2 : 0

Через те, що Українці і Вірмени показали однакові результати під час гри, довелося визначати, хто йтиме у фінал, за результатами серії пенальті. Під час цієї серії у діях українського голкіпера суддя вбачив порушення. І команда супротивників фактично зробила на один удар більше. Та навіть це не завадило команді Українців вийти до фіналу.

Команда Грузинів також показала красу і результативність гри. Тому у фіналі опинилися саме ці дві команди. Обидві команди упродовж матчу дали зрозуміти, що сили рівні. Тривалий час здавалося, що "0 : 0" і на тому все і скінчиться. Але команді лемків Луганщини таки вдалося провести м’яч у ворота суперника! Другий м’яч потрапив до воріт команди грузинської діаспори аж на останній хвилині другого тайму...

Я не можу про себе сказати, що я фанат футболу, але гордість за Наших просто зашкалювала! Молодці хлопці! Дякую вам за неймовірну гру, за ті враження які пережив я із друзями сидячи на трибунах.

Що ж. Турнір минув. Кубок відправився до міста Лутугине, звідки й більша частина команди. А я собі подумав, чи це не свідчить про те, що, ніж купувати за скажені гроші іноземних легіонерів і тим самим розвивати іноземні школи футболу, може краще вкладати сі кошти в цю ж таки землю. У наших людей! У наші школи. У розвиток українського спорту.

Як ти гадаєш, друже?