Власне, я досі не можу зрозуміти, як то можна українізувати в своїм ріднім краї? Не чужинське ж, врешті. Проте мовним меншинам в нашій хаті ой як важко, бідненькі на рівні знищення своєї автентики. Особливо російській. І особливо на Луганщині. Бо їдеш, прикладом, харківською трасою, наближаєшся до рідних теренів і вже тебе зустрічають російськомовні написи повз дороги, рекламні щити москальською. Нажаль, як би не лаяли того ж білоруського Батьку, але в країні-сусідці таке майже неможливо.