Україна в огні

Надаю вашій увазі уриков із твору видатного українського культурного діяча Олександа Довженка "Україна в огні".

Діалог двох нацистів — батька та сина.

— Не гарячись. Ти думаєш, уже все скінчено. Не так просто. Це народ...

— Ми знищемо його.

[...]

— Час інший, фатер! — Вони йшли по полю.

— Час інший, а народ тойже. Я вивчав його історію. Їх життєздатність та зневага до смерті безмежні.

[...]

— О!.. Ні!.. Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки. Коли я дивлюся на їхню смерть, я завжди тремчу од жаху.

[...]

— Але, Людвігу, ти мусиш знати, у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п'ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту... Ти знаєш, вони не вчать історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п'ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім'ї, дружби. У них від слова нація остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників... От ключ до скриньки, де схована їхня загибель. Нам ні для чого знищувати їх усіх. Ти знаєш, якщо ми з тобою будемо розумні, вони самі знищать один одного.

Чи не наштовхнув цей малесенький уривок на роздуми про своє буття, про оті вічні цінності? Чи не хочеться вам розставити у життєві пріорітети? Я вже сказав собі: Бог, Батьківщина, Воля.