Попит-пропозиція
Всяка більш-менш освічена людина знає цю «солодку парочку», яка лежить у основі понять «вільний ринок» і «ринкові відносини». Та поміркувати я хочу не про комерцію і економіку, а про політику.
На сторінках Ворохобника, та й інших пронаціоналістичних ресурсів останнім часом простежується очікування, потреба, бажання появи ЛІДЕРА (вождя, провідника, гетьмана, месію…. самі додумайте синонімічний ряд).
Зважте, виключенням є офіційні сайти партій-рухів. Та воно і зрозуміло. Формальні (у сенсі статутно оформлені) соціальні групи мають КЕРІВНИКА (-ків). Тож, ностальгія по вождю у таких групах компенсується наявністю «сурогатного» лідера – керівника, голови, тощо.
Але, відсіявши партійне, релігійне і світоглядне протистояння між різновідтінковими націоналістами (хтось червоніший, хтось чорніший)))) можна сміливо говорити: «Праві в Україні чекають на появу ЛІДЕРА НАЦІЇ».
От тут і вилазить на світ білий парочка попит-пропозиція. Згідно науки, попит – це усвідомлена і платоспроможна потреба. Що ми, націоналісти (дозвольте і мені вважати себе націоналістом, не поділяючи деякі засади і думки), отож, що ми можемо запропонувати ЛІДЕРОВІ. Перше – Україну у сучасному status quo. Друге – себе, індивідуально. У кого з колег є інші активи, так прошу дуже, висловлюйтесь.
Про Україну: Україна у нас одна, та у всіх вона різна. Я не про батьківщину, не про місце, де ти народився. Я про бачення майбутнього нашої країни.
Демократія чи автократія? І перше, і друге – до яких меж?
Унітарна чи федеративна республіка, парламентська, президентська, гетьманат?
Європрагнення або Рашавтікання, НАТО чи мо’ повний нейтралітет?
Лібералізм чи кейнсіанство, як розвивати економіку, на яких засадах, якими засобами?
Народний контроль – прямо і чітко: що, де, коли?
Прагнення слов’янської чи полінаціональної спільноти, а може мононаціональної ;)? Я багато читав думок про відновлення п’ятої графи (національність) у паспорті…
Слов’янофільство чи русофобство?
Перед нами стає велика кількість питань, без відповіді на які ми не тільки Лідера профукаємо, а й країну можемо втратити. Хоч опитування проводь «Моя Україна» - хто якою її бачить «в ідеалі». Тільки реально, без «маніловщини» і «утопій», з урахування того ж status quo.
Ну і друге, не менш важливе питання: яким повинен бути ЛІДЕР. Чого ми від нього чекаємо. Що ми йому готові простити, а за що і «секкім башка» зробити.
Якщо когось хвилює те, що я написав, а написав я невелику частину того, чого хотів, можу скласти анкету і повісити на сайті. Хто за – приймаю пропозиції щодо питань-розділів.
- блоґ ДідОК
- 566 переглядів
-
Ідея анкети цікава. Якби
Ідея анкети цікава. Якби можна було провести таке анкетування по націоналістичним та просто українським організаціям - можна би було вималювати певну картину. Можна би було це анкетування також провести і на сайтах.
Однак тут варто обміркувати механізм проведення. Механізм обробки результатів.
Але і маю зауваження: "що ми можемо запропонувати ЛІДЕРОВІ"
Справа в тому, що лідер не з неба ввалиться. Тому обставини і всі ті "пропозиції" йому будуть відомими. Він не буде брати лідерство ніби на базарі купуючи. Отже і ринкові відносини між товариством і лідером не такі, що "ми продаємо, а він купує", а навпаки.
Є варіант, що анкета буде не репрезентативною. Адже одна справа маса людей із хаосом прагнень (а люди часто не знають, чого насправді прагнуть), а друга справа - організаційне ядро (лідер), який упорядковує ті прагнення і знаходить їм застосування, конструктивне для товариства.
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
Повертаючись до статті друга
Повертаючись до статті друга Космонавта "Кращі серед НАС", наша задача виховати лідера. Так чи інакше, це один з товариства - в цьому не може бути сумнівів.
Тобто працюймо над собою, виховуймо дітей, допомагаймо друзям. Без нас не буде лідера.
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
Я про попит-пропозицію казав
Я про попит-пропозицію казав у сенсі: є попит на лідера, тож буде і пропозиція. Щодо репрезентативності, то мені здається, що національно свідомі індивіди, як локомотив нації, не повинні мати "хаосу" в голові. Націоналісти мають чітко розуміти чого і для чого вони прагнуть.
Щодо обробітку даних, є звичайні статистичні методи...)))
З повагою, ДідОК.
У кожної окремої людини може
У кожної окремої людини може хаосу в голові і не бути. А на загал - все одно хаос.
Одні кажуть монархію, інші вибірну систему. Одні те, інші - се. Головне не те, як вони бачать майбутнє, а яке місце в ньому здатні зайняти. Коли йде питання про дійсну готовність виконувати якісь функції на добро спільної Справи - ось тут ми і побачимо справжні прагнення.
Бо, за великим рахунком, не устрій є причиною успіхів, а налагоджена система внутрішньої взаємодії, коли кожен - на своєму місці. І хай буде це автократія, монархія чи республіка. Якщо для людини в цій системі знаходитиметься споріднене для неї місце - Україна ломонеться вперед так, що аж гай зашумить :-)
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
- Головне не те, як вони
- Головне не те, як вони бачать майбутнє, а яке місце в ньому здатні зайняти. Коли йде питання про дійсну готовність виконувати якісь функції на добро спільної Справи - ось тут ми і побачимо справжні прагнення.
Е ні, не так! Є таке португальське прислів'я: "Хто не знає, куди пливе, той ніколи на увійде до гавані!" Питання не про "крайнєхатих", а про тих, хто здатен, і, головне, хоче щось робити.
Я не баран, щоб мене тягли у "світле майбуття". Я готовий працювати на це, але, вкладаючи свою цеглину до муру держави я хотів би, щоби мур цей хоть трошки відповідав МОЇМ поняттям про архітектуру і містобудування.
З повагою, ДідОК.
Достатньо, аби керманич знав
Достатньо, аби керманич знав "куди пливе". Задача, щоб Українська Нація ефективно розвивалася і зміцнювалася. Я, звісно, можу мати якісь уявлення про те, як це має бути: "Щоб згори додолу сипалися шоколадні цукерки "білочка" і натуральна шинка, а люди б виходили на вулиці і підставляли кастрюлі" - оце було би добре. От на це мені не шкода буде свою цеглину віддати. А на решту - зась. І буду я зі своєю цеглиною, ніби посеред дороги камінюка.
Всі не барани... Але, коли хтось веде вперед, хтось іде за ним. А далі ті, хто ведуть уперед змагаються між собою і перемагає сильніший. Спільнота прибирає моделі, уявлюваної ефективним лідером.
Людина, яка веде - відповідає за те, куди заведе. А якщо вибирати "куди" будуть усі - значить напрямків буде достобіса (і це при тому, що 90% з тих напрямків будуть зі штибу "от би непогано було би, тільки робіть ви, а я буду щіро вболівати").
Я прихильник думки, що кожен має вибирати виключно в межах своєї компетентності. І нести за свій вибір відповідальність.
А щодо тих, хто "хоче робити" робити хочуть всі. І при тому всі хочуть робити те, до чого лежить душа. Задача просто розставити цих людей по своїх місцях. А хто це буде робити, чи монарх, чи президент з парламентом, чи диктатор - це мало важливо. Коли люди знаходять місце застосування своїх здібностей - вони щасливі. А монархія, республіка чи ще щось - це лише модель керування в цьому суспільстві. Кожна з цих та інших моделей здатна забезпечити людям сродну працю. Питання лише у організації системи.
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
...не устрій є причиною
...не устрій є причиною успіхів, а налагоджена система внутрішньої взаємодії, коли кожен - на своєму місці
А що тоді таке устрій, як не система (порядок), в якій кожен на своєму місті!
Я думаю, що за монархію потягнуло би значно менше людей, ніж за республіку. Отже, якщо у такій справі діє правило "Або з нами, або ...", питання устрою (державного ладу) теж важливі.
Яскравий приклад: білий рух у Россії у 20 роки! Поки все було погано (17-19) всі трималися докупи - проти більшовіків. А далі, понеслося...
З повагою, ДідОК.
А що тоді таке устрій, як не
А що тоді таке устрій, як не система (порядок), в якій кожен на своєму місті?
Цікаво, а хіба монархія відрізняється від республіки тим, що в республіці - більше порядку, а в монархії менше? Чи республіка краща система за монархію?
І те робить лад, і інше. Кожне по-своєму, але робить одне і те саме! Тому "більше прихильників республіки і менше прихильників монархії" - це кількість, хто більше довіряє "тайду", а хто "арієлю" (себто, що більше розрекламували, те й має більшу прихильність).
І справа не в баранності, а у відповідальності за свої слова. Чим вищий ранг - вища відповідальність. Тому це опитування найбільш репрезентативне могло би бути, якби проанкетувати лідерів організацій. Але... Не забуваймо про піар і психотехнології. Тобто і їхні відповіді теж можуть бути лабудові зі штибу "як ви вважаєте?" - "а як людям більше подобається, так я і вважаю".
А чим нижчій ранг - тим розмазаніше уявлення про мету і завдання, про засоби і решту питань. Тому на нижчому рівні відповіді можуть бути смисловими, а можуть бути випадково-згенерованими. Людський фактор.
Але і це можна би було винести у висновок анкетування.
У будь-якому випадку, дійсно, давай зробимо проект цеї анкети... може вдасться її розкинути по організаціях. Гадаю, при будь-яких розкладах результати мають бути цікавими.
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
Вибач, за 4 доби тільки
Вибач, за 4 доби тільки доьрався до компа.
Проект анкети: «Моя Україна»
Прохання відповідати на питання об’єктивно, згідно своєї думки і своєї ж оцінки реалій сьогодення. Всі питання починаються словами:
«Для майбутньої України оптимальним(ою) вважаю...»
державний устрій Республіка, монархія, технократія, анархія, тощо
конституційний лад Абсолютизм чи конституційна монархія; президентська, парламентська, змішана республіка; тощо
міжнародний статус Нейтральна, позаблокова, у блоці, у складі конфедерації, тощо
регіональна політика як зараз, повна унітарність, федерація, конфедерація, намісничиство, полковий устрій, тощо
міграційна політика повна закритість, жорстока міграційна політика, ліберальна міграційна політика, запрошення до громадянства, тощо
демографічна політика спонукання до підвищення народжуваності, створення мононаціональної спільноти (українізація), полі національна спільнота, тощо
Прошу редагувати! Питання викладені нарисно, їх можна розкрити, бо кожне має багато сторін.
Скажімо "внутрішня політика" може включати у себе: державну службу, державні послуги, розподіл влади, контроль за владою і т. і.
Я за 4 доби вперше доліз до компа, тому і запізнився з відповіддю.
З повагою, ДідОК.
Гадаю, доречно буде це
Гадаю, доречно буде це оформити у вигляді окремого матеріалу на цьому сайті.
Розмістив тут: http://voroxobnyk.org.ua/didok/proekt-ankety-moja-ukrajina
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
Додати новий коментар