© Володимир Груша, Politiko

що конкретно може кожен з нас зробити для розвитку української мови, крім суто політичних заходів як то участь у мітингах. Ось короткий перелік того, до чого варто прикластися кожному патріотично налаштованому українцю, що любить Україну та українську мову

© ТСН

У школі вже набрали два україномовних класи, а от набрати третій - російський - не можуть. Педагоги будуть проводити бесіди серед батьків, які побажали, щоб їхні діти навчалися в україномовних класах.

© Мар'яна П'єцух, "Українська правда. Життя"

Кілька років тому під час екскурсії Запоріжжям, найдовшою вулицею Європи - проспектом Леніна, питаю екскурсовода: "А серед тутешніх мешканців лунали ініціативи перейменувати проспект?". На це екскурсовод відповіла здивованим поглядом, кількасекундною паузою і словами: "А нащо перейменовувати? Всі до такої назви звикли...".

Друзі, я тут надибав цікаве посилання щодо української мови. Я вважаю, що ця інформація - справжня зброя у руках кожного патріота.

http://anvsu.org.ua/index.files/Articles/Virchenko1.htm

© drv, UA-Hack

1. Передмова

Привіт! Я буду коротко розповідати. Б’юсь об заклад, ти за життя чув (чула) хоча б один матюк! Всі ми чули ці слова. Більшість із нас їх вживають. Якщо вірити ящику для ідіотів (телевізору, без образ, бо правда), то ця більшість - це 80 %. На мою думку, це від 85 % до 93 % підлітків віком 9 - 22 роки. Тож, почнемо детальніше!

2. Діти - майбутнє нації

Цікава стаття Володимира Ференца на Націоналістичному порталі ( http://ukrnationalism.org.ua ).

Рекомендую до прочитання!

Державний злочин у системі освіти? -

Цьогорічне державне тестування ненароком виявило доволі неприємну проблему української системи освіти. Виявляється, в Україні є школи, випускники яких не знають державної мови в обсязі, достатньому для проходження тестування.

П'ята колона в Україні шарахається від Української мови, як чорт від ладана. Виникає питання, чому?

Адже Бог наділив нації землею та мовою, як кожну людину душею.

Що таке людина без душі? Це тяглова худоба, якою можна керувати, використовувати у своїх цілях. Те саме з країною! Мова – це душа нації, країни. Людина відрізняється від тварини тим, що, окрім інстинкту, має ще власну думку. Нація – свою мову!

Розповсюдженим і усталеним у свідомості стало твердження, що “рідна мова — це мова, якою думаєш”. Така “демократична”, дуже “лояльна” і “ненапряжна” теза у свідомості пересічної людини стала ледь не аксіомою. Але, як і часто трапляється, коли бездумно щось приймається за Істину, підсунулася люду абсолютно не симпатична формула. Яка замість того, щоб допомагати людині ставати щораз кращою, тягне на дно продажності і безпринципності.