Панувати чи загинути?

Той самий сюжет вже не раз повторюється в історії України. Тривалий час перебуваючи в стані поневолення і підіймаючи чергову спробу визволитись з чужинського рабства та самим стати господарями власної країни, ми стикаємося з тією самою проблемою. І Козацька Гетьманщина, і УНР не встояли через брак у нашому суспільстві верстви управлінців. Саме з цієї верстви у суспільствах із довершеною структурою формується кваліфікований та зорієнтований на служіння нації провід.

За період новітньої історії тільки один раз підійшли ми до глибинного розуміння проблеми кадрів, реально вираженого в успішному чині. Поява цілої плеяди лідерів ОУН саме і стала нашим кадровим проривом у столітті 20-му. Мілітарна поразка Визвольних Змагань даного періоду зумовлювалась не стільки внутрішньою слабкістю, некерованістю, скільки звірячою жорстокістю значно сильніших ворогів. Стратегічно напрямок дій нації був обраний правильно. Вже в останній декаді минулого століття українці отримали хоча б частковий позитивний результат, оплачений боротьбою попередників. Розпочалася нова відкрита спроба відновлення української національної держави.

Рік 1991-й - імперія валиться, і проголошеній незалежній Україні дістається шмат імперського державного апарату на чолі зі старою колоніальною адміністрацією. Пристосуванців тільки трохи розбавлено колишніми борцями з окупаційним режимом. Замість переформатування цього шматка під потреби української нації роки триває процес розграбування країни представниками старої компартійної номенклатури. Москва, отямившись від первинного шоку, включається у боротьбу за поновлення імперії. В Україні імперці діють через залишену ще з совєтських часів агентурну мережу. Тільки американські (ширше західні) зовсім не безкорисливі впливи рятують нас від поглинання Москвою. Тож наша теперішня «свобода» є лише балансуванням між двома залежностями, і перехиляння у будь-який бік може позбавити нас навіть тої обмеженої державної незалежності, яку вдалося здобути. Реальна альтернатива для України полягає не в орієнтаціях на Москву чи Захід, а у виборі між станом слабкості й рабства та станом внутрішньої сили й справжньої свободи.

Держава не самоціль. Вона лише доконечне знаряддя, яким нація облаштовує своє буття. На жаль поки це знаряддя часто слугує чужинцям, притлумлюючи відродження та розвиток українців. Процес не зміниться доти, доки справа кадрування держуправлінців, втілювана ОУН у столітті 20-му не переосмислиться та не почне наново реалізовуватись.

Сучасність кидає українцям межовий виклик. Це невідворотний вибір між національним життям та смертю. Або державний апарат нації буде повністю опанований українською національною елітою, або ми будемо вилучені з історичного процесу. Або українська нація швидкими темпами випродукує з себе нову управлінську еліту, еліту енергійну, гідну, професійну і відповідальну, або наші теперішні струхнявілі знесилені державні механізми загарбає імперія. За умови поновленя прямої окупації, Москва сконцентрується на добиванні українського етно-соціального організму. Здобути право на життя українська нація може тільки через витворення нової національної управлінської еліти.

Виховання нової управлінської еліти складається з двох доведених до мас настанов. Настанова перша, духовна , полягає в подоланні комлексу меншовартісності та прищепленні природної думки про неуникненне призначення українців панувати на своїй землі, обіймаючи всі важливі адміністративні та інші ключові посади. Таку думку вже практично неможливо прищепити навіть середньому, звиклому до рабства поколінню але її спокійно сприйме значна частина покоління молодшого. Саме природна потреба панувати власною країною та власним життям, стане тим духовним рушієм, тією внутрішньою мотивацією, за якої українська молодь нормально сприйматиме єдино можливий для нашого виживання стан свободи, реалізовуваної через самоуправління. Натомість, стан рабства та відстороненості від процесів управління у власній країні викликатиме внутрішнє відторгнення через свою нестерпність. Потрібно замінити ментальність раба на ментальність пана-господаря.

Настанова друга, практична . Націоналісти-інтелектуали повинні дослідити суть процесів управління і викласти основні управлінські закони у доступній для підлітків формі. Далі це вчення про управління власною країною, управління духовне, адміністративне, господарче потрібно поширити серед молоді. Окрім випродукованих текстів потрібні люди, що, засвоївши основи управлінського вчення, їздитимуть по регіонах країни, навчаючи молодь безпосередньо. Далі теорію варто перевірити безпосередньою практикою. Від дослідження процесу місцевого самоуправління молодь повинна перейти до перебрання всіх повноважень на себе. Група, об’єднана національними цінностями, концентруючи в своїх руках духовну, адміністративну та економічну владу, здатна докорінно змінити ситуацію в конкретних населених пунктах, відроджуючи місцеві громади. Найуспішніші громади, гуртуючись за різними ознаками (духовність, територія, економічна доцільність тощо) у більші спільноти, випродукують еліту регіонального, а згодом і національного рівнів. Найкращі кадри, здобувши досвід низового управління відповідно до своєї компетенції та розуміння загальних масштабніших завдань і потреб нації, просуватимуться до вищого керівництва. Потугою духу, розуму та силою своєї органічної єдності вони опанують всі державні посади, усунувши рештки колоніальної адміністрації. Таким чином влада в країні дійсно перейде до рук достойних та компетентних керівників. Будь-яка еліта, сформована за нижчими стандартами, не може бути для нас прийнятною і заслуговує тільки на заміну. Почавши з малого йдемо до великого і не зупинимось доки не отримаємо всього, що належить нам по праву.

Панувати!

Висновки: Перед українською нацією постає вибір між двома кардинально відмінними альтернативами. Або ми опануємо власний державний апарат, або нація приречена на затирання. Ідучи до повного керування власною державою, українці мають якнайскоріше випрацювати з молодого покоління нову управлінську еліту. Нова еліта повинна вірити у своє призначення та володіти знаряддями його реалізації.