Всеперемагаюча сила матюкні :-)

У кожного народу - свої матюки. З війська знаю лайку на багатьох мовах народів СРСР, тож пересвідчився, що мов не буває без лайливих слів. Правда, російська тут - неперевершена! Недаремно ж українці говорять "гне москаля" про того, хто матюкається.

І у війську азіяти у першу чергу вчили матюки - універсальні слова, на основі яких (всі ж знають цей анекдот!) будуються десятки іншіх слів (дієслів, прикметників, тощо).

Автентичні українські матюки здадуться нам такими ж "слабенькими", як автентичні казахські, грузинські або узбецькі.

У мусульманських республіках СРСР дуже лайливим (могли й підрізати за це!) вважається слово "кьопохгли" - що у перекладі всього навсього "сучий син". У грузинів - "швірішвіле"-  син віслюка, 

Поширена в узбеків лайка "меймун" -  це просто "мавпа". У осетин  "маймуна" - вже "чорт".

Щодо українських матюків: шибеник (вісильник, розбійник), курва (крива), сука (самка собаки), блядь (брехня, неправда), байстрюк (незаконно народжений) і т. д. - я вже казав, що автентичні матюки на фоні "вєлікорусского" здаються слабенькими. 

Багато хто досліджує подібне самозречено і досить вдало. Так, з матюками у нас слабень вийшов, проте, як підмітив друже ДідОК, експресивна народна лайка у нас на висоті. Існує думка, якої я, відверто кажучи, тримаюсь. Вона полягає в тому, що сила лайливого слова, сказаного з запалом має неабиякий вплив на дійсність)). Нечистий, наприклад, за народними оповідками, боїться матюків не менше, ніж "хреста животворного" і якщо з останнім в нього не склалося через те, що хрест - перш за все Соняшний символ, то з лайкою все трошки складніше, там працює людська енергія, що випромінюється під час відповідного стресу. Людина кричить і лається, чи белькнула з пересердя, разом із цим вивільнила внутрішню силу, при чому скеровуючи її у відповідний напрямок.А далі - за фізикою. Хвильовий потік вивільної енергії багато чого приводить у рух. ) Одже, лайка - це магія слова. Проте, вона, як будь-яке диво, втрачає свою силу від частого використання. Тому сказаний один раз моцний бовк ліпше за чотирьохповерхову істеричну нецензурщину.

Лайка - це дзеркало культури,що відкриває сферу цікавості. При чому для кожного народу свої родзинки, що вказують на "больові точки" цікавинок. Обсцінна лексика включає в себе найнепристойніші,найсуперечливіші та жаргонні слова певного народу, ті слова, на тему яких окремий народ ціпить. Згідно з цим, росіян ціпить на тему статевих актів та геніталій. Українці - народ охайний, тому головна тема нашої експресивної лайки - проблеми шлунку та перетравлення їжі. Хоча розбещеність є і вона в нас викладена досить своєрідно. Я трохи збирала лайку та вульгаризми. І ось цікаво - саме статеві елементи у нашого народу виведені не лайкою, а ніжністю, особливим здоровим і красивим еротизмом. Таких епітетів, як у нас, думаю, ніде немає. Трошки прикладу, жіноче - піхва, кохавинка, поцька, пунька, потка, бунька, розкішниця, клямця, пичка; чоловіче - горобець, пуцька, ханька. І це зовсім не є лайка, жодне з цих слів.

Колоритно лаявся мій покійний дід. Він стверджував, що так смачно розмовляв його дідо, козак. Наприклад, такі варіанти - "най тобі жаба цицьки дасть!" "Стерво гниле, собача печінка!" "Хламидник холєрний", "пришелепень лопуцький "Матері Ковінька!" "Псячі ноги""Сонечки просто, а не лайки. Такі ж колоритні наші народні прокльони, вони також націлені на згадування  Щоби розкрити всю красу теми доведеться червоніти за власний допис))). 

Цікаве слово "холєра" (а не "холера"!). Походить від всесильної у 13-16 ст. болячки-дристухи. Алеж, вживається як зі знаком "мінус", так і зі знаком "плюс": "Здоровий, як холєра!" Холєра, холєрський, з якої холєри? - ці лайки пішла від сусідів-поляків, як і загальновідома "курва". Доречі "пришелепнутий" - це "вдарений", "прішльопнутий". Звідтам же й "шалапут",  "шалапутний", "пришелепкуватий".