Рідна мова без слів-приблуд

Ага! Так от звідки оте слово "гливкий" - від "гливи".

Тільки декілька слів, які тут наведено, я знав і зустрічав раніше.

Щодо "очищення" мови слід мати на увазі, на мою думку, два моменти. З одного боку, саме очищення мови як самовдосконалення. А з іншого боку, коли людина приймає рішення перейти на українську (хоча б на якийсь час, хоча б у спілкуванні з однією людиною), то обов’язково цей шлях буде пролягати через "мішанину", себто суржик.

Можливо, на шляху переходу на українську стає острах сказати щось не правильно.

Мені двійко разів доводилося чути на свою адресу "нє портьтє язик", і "я прєкрасна знаю украінскій язик, ви нє гаварітє на ньом". Щоправда, ці зауваження завжди звучали російською мовою. І це ціла тема, чому твоє спілкування українською у деяких людей викликає якесь обурення на ґрунті "я вмію, але не говорю, а ти говориш". Єдине заспокоєння для тих людей, і його вони самі собі вигадують "ти не вмієш", "от я б на твоєму місці, зміг би". І з такими думками вони заспокоюють у собі те, що вони свого часу відступили.

Але мова не про те... Ті люди, які відступили, зробили це, цілком імовірно, саме через зауваження у "неправильності" говоріння. І тепер чи усвідомлюючи, чи ні - намагаються затягувати інших у той же стан зданого прагнення.

Нажаль, ці мої слова - лише ускладнюють висновок. Виправлення мови іншої людини - не такий однозначний процес. В ньому заплутано дуже багато з людського фактору. На кожному рівні - свій відповідний рівень зауваження і виправлення.

))), а мені в крамницях кілька  разів відмовили в обслуговуванні за те, що зверталася рідною. Отакі от моменти.

продовжуючи тему - 

сподобалося слово, нове для мене, яке використав Зірвидах - ушнипитися. Тому записую його сюди у значенні "впасти, втрапити, вхопити думкою".

Пройдемося по спортивним поняттям:

футбол-копанка (пам"ятаємо ж про копняка)

волейбол-сітківка

баскетбол-корзянка

гімнастика-руханка

(з газети)

Хм... На мою думку, "вшнипитися" - має більш загострений сенс. Це не просто "вхопити думкою" (ніби, щось собі вільно літає, а твоя думка насильно хапає). У моєму розумінні це значно ближче до "нав’язливої ідеї". Якщо вшнипилася якась ідея - вона не дає спокою, поки не буде втілена.

Наприклад: "Що це тобі вшнипилося?" - мовляв, чого ти так учепився, що це тобі так внадилося в голову?

До речі, "внадилося" - це значить, щось здійснює дуже часті повторювані візити... Наприклад, "внадився Дмитро до Марійки", значить що він учепився, як той ріп’ях і дуже часто до неї ходить. "Внадився" і "вшнипилося" - по-моєму, мають негативне забарвлення. Тобто, якщо людина так каже, значить вона негативно оцінює явище, яке описує цими словами.

Хоч і негативне, проте ЯК ЗВУЧИИТЬ :-)! Влучно!

Нещодавно до рук знайомого потрапив тлумачний словник з музлітератури за 33-ий рік. Як же я благала хоча б кілька сторінок передрукувати! Може, з часом це і вийде і запишу сюди шикарні цитати співучої української ), просто хотіла навести приклад звідти:

paco a paco-поковзом

bard-аутентичний кельтський кобзар(!!!)

Поковзом - симпатичне слово... Це слово відповідає на питання "як"?

Я так розумію - "злегка", "ледь торкаючись"... Красиве слово.

Дуже цікава тема для обговорення, як на мене. Справді, стільки питомих українських слів витіснено з широкого ужитку. У цьому аспекті дуже корисною вважаю чудову книгу відомого українського мовознавця О. Пономарева "Культура мови". Для прикладу наведу звідти декілька власне українських термінів, витіснених "інтернаціоналізмами":

мамут -- мамонт

манган -- марганець

глід -- бояришник

відцентровий -- центробіжний

доцентровий -- центростремительний

баня, маківка -- купол

прямовисний -- вертикальний

поземний -- горизонтальний

рівноденник -- екватор

первень -- елемент

підсоння -- клімат

середник -- крапка з комою (як розділовий знак)

південник -- меридіан

бігун -- полюс

двоспів -- дует

рівнобіжний -- паралельний.

А ще в мене виникла низка питань до того, що було вже написано. Тому поставлю їх по черзі:

1. Веледана згадала  про редакцію правопису 45-го року. А можна про неї докладніше розказати? Знаю, що основні (так би мовити, нівелюючі) зміни було уведено в український правопис у редакції 33-го року (символічно, правда ж). Незначні зміни згодом були унесені у редакціях 46-го року. А от про редакцію 45-го року, на жаль, уперше чую. Тому мені, як "фахівцеві", дуже цікаво. До речі, про редакції правописів була дуже цікава стаття Ірини Фаріон "Правопис чи сутність мови" (//Українська мова—2002—№2)

2. Трохи позауважую. Веледана написала: "в неї зрбилися очі розміром з металевий гривеник". Наскільки я знаю, гривеник -- то срібна монетка в 10 копійок (принаймні, той же ресурс slovnyk.net фіксує саме це значення). А 10 копійок -- то досить невелика монетка. Тому, думаю, влучнише було б сказати "розміром з металеву гривню".  Далі "Їх значенням привласнили чужинські фонеми". Мабуть, мались на увазі лексеми? Бо фонеми -- то неподільна звукова одиниця. 

3. Зацікавило слово "рахуба". Уперше чую його у такому значенні. Мені воно відомо було зі значенням "неприємність, клопіт" (Пам'ятаю у Б. Комара в чудовій дитячій книжці "Диваки" про те, що хата може сповзти в річку: "Це невелика рахуба, буде до води ближче"). Також побутує значення "рахунок, лічба"

4. Зірвидах сказав, що перехід на українську мову обов'язково має пройти етап суржика. Я б з цим не погодилась. Бо суржик, як на мене, це дуже специфічне мовне явище, зі своїм комплексом історичних та навіть психолінгвістичних особливостей, а не просто перехідний етап. І, за моїми спостереженнями, зазвичай легше з російської перейти на українську, аніж з суржика на українську. 

По-перше, щиро дякую за такий ретельний огляд. Я є аматор, хоч і навчений, тож від помилок власних незастрахований. Одже без порад "фахівця" вичистити  мову  складніше. Визнаю, мій особистий прокол - пам"ятаю, що перші післявоєнні роки, та замість того, щоби уточнити, догледіти, вписала на власну волю "45-ий". Надалі буду уважніше, бо сама не терплю неточностей. Дякую, вже виправила.

Десять копійок не завжди мали сучасний розмір, до того ж срібний гривеник-не грошик. Я не нумізмат, проте гривеник 17-18 стор. мав собі діаметр від 20 мм до 44 мм та вагою близько 2,5 грамів, якщо пам"ятаю вірно. Тож в цьому контексті вважаю порівняння з металевим гривеником доцільним. 

фонема - звук, лексема- слово. Правильно за перекладом? Тож мала на увазі звуки, чужинські звуки, що лягають поверх наших слів". Може не точний оборот використала, не зовсім той образ підібрала. Та в даному випадку навмисно написала "фонеми". 

Щодо слово "рахуба", то за що купила, як кажуть - за те й продаю.  Зазначила, що з розмовного. Вперше почула від власної бабусі (с.Байдівка, Старобільщина), а потім від старих людей (с. Новоастрахань, Кремінщина) саме в розумінні розумності чи то ба поміркованості. Наприклад, ходовим є такий вислів - "Ну ти й рахубний!" (коли розрахунок співпав з дійсністю)

Нема за що. У спілкуванні ми і дізнаємось нове для себе, обмінюємось інформацією. Як, зокрема, з тим же словом "рахуба" -- приємно дізнатись щось нове про вже відоме, оновити свої знання.

Що ж до фонеми -- це предмет для довгої лінгвістичної розмови. Фонема -- то не є звук у звичному розумінні. То "нематеріальний" інваріант, який реалізується у звуці і слугує для розпізнавання та розрізнення слів. Тому, гадаю, навряд чи про фонему можна сказати, що вона є чужинською. Чужинським може бути звук. Наприклад, якщо сказати з російським акцентом [ґавариф] -- фонематичний склад все одно буде український -- /говорив/. Не знаю, наскільки зрозуміло пояснюю, та й чи доцільні у цьому контексті такі теоретично-термінологічні тонкощі

Завсіди, всігди (застар.)- завжди 

Огуда (прикм. огудний) - осидливе ставленя.

Говєдо - худоба.

Блюзнірство - зневага до етичних норм, наприклад. Або взагалі брутальне ставленя до загальноприйнятого.

Боцюн, буцик - лелека

Позаяк-тому що, через те, що

Мжичка-мряка

Терпуг-напильник

Фотознятка-фотографія

Щодо фотографії -- мені ще дуже подобається "світлина"