Аватар

Ет! Я не уважний. Місць на денний сеанс практично немає :-(

У неділю є місця на 21:40... Шкода... Ідея захлинулася у власній нездійсненності :-(

Небезпечний фільм. За красною картинкою нам подається звичайна зрада своєї нації. При чому, не зрозуміло, заради чого.

Заради любові? Заради екології? Заради "справедливості"?

Сильна анологія із діями американців (а кого ж іще!) з американськими індіанцями. При чому враження, що читаєш Ф. Купера (Звіробій, або Довгий Карабін - це ж головний герой!)

Патріоти, поставте себе на місце Джека (голвного героя), і скажіть, чи зрадили б ви власну націю/расу/землю?

Згоден, що тут криється цей тонкий момент. Коли ти на боці загарбника - ти у невигідній психологічній ситуації. Коли тобі можна поставити питання про "справедливість" і таким чином ослабити тебе. Задача - бути зі своїми. Раз. Задача - бути Правим. Два. Добре, коли правота збігається з твоїм гуртом.

Джек у цьому фільмі постав у ситуацію, коли Правда не на його боці. Принаймні, йому так здалося і автор фільму доклав зусиль, щоб так само сприймав і глядач.

Питання. Кого "зрадив" Джек? Як на мене він просто відвернувся від того братка, який приїхав "розширити свій бізнес" видобутком дорогого металу. Мене у цьому фільмі більше здивувало, чому армія підпорядкувалася звичайному братку? Це була державна задача? Навряд... Про мету візиту, сказано у контексті якогось корпоративного інтересу. Швидше за все - це найманці. Крутий браток за ДУЖЕ великі гроші винайняв величезний підрозділ армії, з бойовою технікою. Питання: держава, нація, давала санкції на це все? Чи це було наслідком якихось оборудок, підкупів, хабарів і замазування ротів?

Але для солдата Джека - насправді мало бути все одно, що коїлося вище його безпосереднього командира. Солдат має виконувати ту задачу, яку перед ним поставлено.

Ще один шар, що "шпигунство" може обернутися втратою агента. Агент мусить вживатися в "образ". Але де гарантія, що цей образ сам його не впокорить? А у фільмі вже на самому початку показано, як інвалід з візка - вмить у іншому тілі отримує здорові ноги. На цьому фільм закцентував увагу. Де розум був у керівників операції? Дати безногому інше тіло зі здоровими ногами і намагатися улестити його "я тобі зроблю ноги"? Він їх ВЖЕ отримав. Тобто вибір "на чиєму боці" для Джека - не стояв. Точніше він дуже ускладнився. Інший момент: рівень доступу у самих тих На’ві. Якби Джек не виявився таким психологічно нестійким, його б не допустили до племені. І він не зміг би "зрадити". Власне - кіна б не було.

Ти маєш рацію, задаючи питання про зраду. Автор фільму попіклувався, щоб "свої" виглядали гірше за "чужих". Це дуже знайоме для нас, українців, коли "своє" всіляко применшується, або замовчується. Згоден, я піддався на симпатичність картинки. Але на виправдання назову, що я не прихильник ведення загарбницьких воєн, аргументованих звичайною примхою. І у цьому фільмі при його "вхідних параметрах" Правда, на мою думку, на боці На’ві. А Джек та інші - виступають просто на іншому плані... Ілюстрацією, до чого може призвести деморалізація у військовому сенсі.

Сам же бачиш, що людська сторона представлена у фільмі дуже негативно: якийсь сцикун, представник якоїсь корпорації і явний садюга-вояка-полковник.

А питання то значно ширше: чи важливо зберігати свою ідентичність - видову, расову, соціальну; чи це - діло двадцять сьоме, хай живуть "гуманістичні" цінності! Тим більше, що нелюди - такі класні, а ми, люди - такі жадібні, ненажерливі, самовпевнені. 

Анологічно із повстанням на Баунті. Там британські моряки, попавши на полінезійський острів самовільно покинули корабель, одружилися на аборигенках, вбили капітана і т. д. Коли прийшла відплата (років через 20 військовий британський корабель таки до них добрався), то в них вже були онуки, дехто там же ж і помер, на островах.

Ну, полковник, показаний не таким уже і садюгою (тобто я не пригадую у фільмі, де б він радів зі страждань і розтягував катування). Навпаки, мені здається. Його показано дуже крутим воякою. Трохи, звісно, з перегибом (згадаймо його розповідь про шрам, який він побажав лишити). Мені було дивно спостерігати, як він, навіть після поразки у битві, все одно воював з тим Джейком... Але, завдяки твоєму акцентові, стає зрозуміло.

Цей полковник бився вже не у битві "Загарбники-Автохтони", він бився з відступником, зі зрадником. З тим, хто порушив наказ, статут... Подібно до Івана Сірка в Чорній Долині, коли він віддав наказ убивати відступників.

Але так. Режисер доклав усіх зусиль, щоб прихильність була на боці На’ві. Примітивізуючи картину: Джек перейшов з боку Зла на бік Добра. Десь так йде картинка.

Думаю, я розглядаю Україну у цьому фільмі на боці На’ві. Бо Україна вже давно не вела загарбницьких воєн. Вона у позиції оборонця. Тому з цієї точки зору, я зацікавлений, щоб супротивник - переходив на бік України, дізнавшися, що Правда на цьому боці.

Адже чи не так само паралельно можна назвати "зрадою", коли москвофіл, пізнаючи Правду міняє свої переконання і переходить до лав україноцентристів? Бо він же у такому випадку вже стоятиме проти своїх колишніх "побратимів".

Якщо ми постановляємо, що це однозначно зрада і абстрагуємося від поняття Правди, то цим ми одразу заявляємо - "Донесення Правди України - це абсурдна і не потрібна задача". Ми ж не хочемо "зрадників".  А не трансляція своєї Правди робить границю між "своїми" і "чужими" залежною виключно від маніпуляцій. А якщо взяти до уваги, що донесення своєї Правди - це також форма маніпуляції, яка привертає людину на певний бік, то тоді виходить, що не трансляція Правди - прирікає нас на скорочення нашої кількості вже навіть не через фізичне знищення, а через вплив "чужих правд".

Тобто, вульгаризуючи: "Якщо ми не прагнемо переходу суперника на наш бік, значить, ми ризикуємо плодити зрадників серед нас".

Ідея захлинулася у власній нездійсненності :-(

Ідея захлинулася в незнанні факту, що на "Аватар" нарід пре валом і квитки треба бронювати щонайменш за тиждень :)

Сам кіно не бачив, але що є, то є. Якщо землянин переходить на бік "синяків" - це зрада. ДідОК все вірно написав. Ідентичність мусить зберігатися. Якщо нема відповіді на питання "ХТО", всі балачки про Добро і Зло, Правду і Кривду - це прямий шлях на манівці. І зазвичай найкрасивіше піють про неважливість ідентичності ті, хто свою ідентичність плекає і стереже дуууже пильно.

То як, друже Багряний, не хочеш сходити? Якщо будуть сеанси, зберемо ватагу і завалимо на перегляд. За тиждень, то й за тиждень :-)

А щодо "переходу до синяків". І однозначно негативної оцінки...

Уявімо...

Українська земля. Війна. Забембані пропагандою з одного боку люди (низові НКВДисти) винищують і визискують з українців. Та раптом, один з НКВД якимсь чином потрапляє чи то в полон, чи засилається до лав українського спротиву. Раптом йому проясняється. Що він теж українець. Що це його земля. І що його сторона тут. Він переходить на цей бік і відтепер вбиває своїх колишніх "побратимів" по зброї.

Другий варіант. НКВДист розуміє боротьбу українського народу і розуміє його справедливість. Переходить на бік спротиву і бореться проти колишніх побратимів. Для НКВД - однозначно - зрадник. А хто він для українського народу? Невже такий самий зрадник? Невже він не заслуговує на повагу з українського боку?

У фільмі "Аватар" практично та сама ситуація. А отже оцінювати хто є той Джек, зрадник чи ні, ми можемо після того, як віднесемо себе до якоїсь із сторін у фільмі. У фільмі справедлива сторона - сторона, яка боронить свою землю від братків, які з неї хочуть собі зрубити бабло. Так, це сторона На’ві. Джек приймає бій по цей бік барикад. Це погано? Ні.

Погано в іншому. В тому, що людину показано загарбником і носієм якихось негарних рис, а "ІНШИХ" показано добрими. Можливо це така форма простимулювати зайвий раз замислитися над собою, і над тим хто ти є у світі, що ти в ньому несеш. У фільмі фігурує фраза "Нам не вдасться їх умовити. Що ми можемо їм запропонувати? Пиво?" Стимуляція замислитися над масовими цінностями. Тому я не буду аж настільки однозначним у своїй оцінці Джека. І фільму взагалі...

То як, таки підемо на 3D’шного Аватара? Може ще когось вдасться підняти. Фільм цікавий і вражаючий. (Вже он скільки тексту понаписували :-) )

У фільмі справедлива сторона - сторона, яка боронить свою землю від братків, які з неї хочуть собі зрубити бабло. Так, це сторона На’ві.

А чим ці "братки" відрізняються від варягів, конкістадорів, римських легіонерів? Зрештою, від Святослава-Завойовника, що трусив бабло з сусідів без жодного вагання?

Гаразд, не буду розводити ідеологічні балачки. Ось тобі цитата з внутрішньої інструкції ОУН:

Націоналізм уміщає в собі нові імперіалістичні заложення – його програма на майбутнє це політична, економічна і культурна експансія на зовні, до нерва дразнить душі наших провінціоналістів (імперіалізм) – звихнені душі путами неволі (з інструкції ОУН "Як підбирати людей")

Так! Український націоналізм від початку був рухом імперіалістичним - українським імперіалістичним рухом. Навіть програмовий вірш Ольжича називається "Залізна Держава (Імперія)". Прикладів можна навести безліч.

Внутрішня логіка проста і природня: якщо чужий імперіалізм пригнічує мене, його слід зруйнувати вщент. Але здобувати славу і владу для своєї нації - це благо і святий обов"язок націоналіста. Коли ми забуваємо відповісти на питання "ХТО", ми керуємося абстрактними (і космополітичними) уявленнями про "справедливість" ("демократію", "ліберальні цінності"). Це шлях на манівці.

Отож бо. Оцінка відбувається залежно від того, з якою стороною ти себе асоціюєш. Картина побудована так, щоб глядач із більшою імовірністю себе асоціював із тою стороною. Я би сказав так, якби фільм хотів показати одне, а люди вбільшості побачили інше - це б говорило про не продуманість фільму. У даному випадку - це не так. Фактично у цьому фільмі показано заново Покахонтос, чи щось про часи колонізації Америки.

В Аватарі маємо картину. І до неї зауваження-засторога (підмітка, так би мовити) про те, на чому зауважив друг ДідОК і ти.

Однак сам фільм виступає у ролі "зворотнього зв’язку". Зараз у час тотального "лідерства", гіперіндивідуалізму, який допомагає людям досягати свого, навіть незбагненного (у фільмі це політ на грець його зна яку планету з купою недешевої військової та наукової техніки аби дістати прибутки) - і це добре. Необхідне щось, що формувало б "межі" розмаху. Щоб біганина за успіхом, першістю і кращістю не переходила межі. Добре, коли людина розвивається, але погано, якщо вона, наприклад, при цьому валяє могили твоїх родичів, щоб поставити огорожу. Або щось у тому ж дусі.

Ідея захлинулася в незнанні факту, що на "Аватар" нарід пре валом і квитки треба бронювати щонайменш за тиждень :)

Так. Але коли показували не 3D’шного Аватара, я на сеанс запізнився хвилин на 10 і, все одно, зміг купити квиток у нормальній "зоні". Щоправда, то був сеанс на 10:00. А зараз вони кількість сеансів на день скоротили. От і маємо тепер такі незручності...

Я пропоную 8 березня... Давайте. Буде саме вихідний. І на 14:00 сеанс. Є нормальні місця: у 12 - 13 або 3 рядах. Беремо скажені гроші і їдемо? А раз такий день... "Свято № 8" :-) То можна взяти ще і своїх дружин, половинок, четвертинок і пасій і зробити ніби подарунок. ;-)

Люди, давайте! 3D - це ще треба буде, напевне запасні штани взяти із собою, але має бути цікаво!

Зараз встановимо нашу кількість. Купуємо квитки! І все!