Поезія без назви

Хлопці, натрапив у лабірінтах нету на цю прекрасну поезію. Не втримався, переношу на "Ворохобник". Назви не знаю. Знайшов лише ім'я автора: Ігор Калиниченко

Мої діди в УПА не воювали,

Мій батько української не знав.

Але я завжди, щоб там не казали,

Козацький прапор високо тримав!



В моїм селі квітує буйно суржик,

А в місті мова Пушкіна живе.

Та я плекаю, мов чарівну ружу, 

Вкраїнське слово, чисте й осяйне.



Ніколи не вдягав я вишиванки,

Мене не бачив злотоверхий Львів.

Але щодня, щовечора, щоранку

Живе в моєму серці рідний спів.



Кругом бур'ян й духовнії руїни,

Але, без нарікань і каяття

Люблю я свою неньку-Україну

Усім єством, сильніше за життя!