Пропустити навігацію.
Портал українців Луганщини

Не така вже й перемога

© Олександр Гунько, Газета по-українськи

У третьому столітті до нашої ери армія царя Пірра протягом двох днів зламала опір римлян у битві при Аускулі. Але втрати були настільки великі, що Пірр вигукнув: “Ще одна така перемога, і я залишуся без війська!” Звідтоді “пірровою” стали називати перемогу, що дістається дуже великою ціною, або перемогу, рівносильну поразці.

Щось подібне бачимо в Україні після другого туру президентських виборів.

За даними екзит-полів, Віктор Янукович перемагає з відривом у 3-5%. Але навіть якщо справа дійде до його інавгурації, то перемога навряд чи буде повною. Адже його суперниця Юлія Тимошенко залишатиметься прем’єром і добровільно у відставкуне піде. А щоб зняти її, необхідно створити нову парламентську більшість. Для цього спочатку слід розвалити стару, яка юридично поки що існує. Тепер із неї має офіційно вийти одна із фракцій. Зрозуміло, що БЮТ цього не зробить. Для НУНСу такий крок ризикований: якщо підіграти “регіоналам”, то можна остаточно поставити хрест на своєму політичному майбутньому. У принципі на вихід з коаліції може піти лише блок Литвина. Але створити нову із Партією регіонів та комуністами спікер не зможе – разом набирається 219 (20+172+27) голосів при необхідних 226.

Є ще один варіант для нового президента – розпуск Верховної Ради і дострокові парламентські вибори. Однак при цьому до парламенту пройдуть політичні сили Тігіпка, Яценюка, Ющенка і, можливо, Тягнибока. Сумарно вони зможуть набрати 25-30%. Натомість “литвинівці” можуть і не подолати тривідсотковий бар’єр. У результаті Рада набуде зовсім нової конфігурації. Відтак “регіоналам” стане ще важче очолити в ній більшість.

Існує третій варіант: створення в нинішньому парламенті коаліції ПР і БЮТу. Але, зрозуміло, що Тимошенко піде на “ширку” лише за умови збереження за собою посади прем’єра.

Отже, отримавши жадану посаду президента, Регіони стоять перед перспективою опинитися біля розбитого корита. Адже для них набагато важливішим є крісло прем’єра. Бо тільки воно дає можливість керувати грошовими потоками. Інакше вони і далі проноситимуться мимо них зі швидкістю 200 доларів на секунду.

Зображення користувача ДідОК.

Скільки вже політиків

Скільки вже політиків "пролітало" на звичайній недооцінці суперника(((. ПР може зацікавити коаліцією НУНС (принаймні, більшу його частину) і БЛитвинівців. Коаліцію, хай і не дуже природну, їм створити доснаги. Звісно, при цьому прийдеться пожертвувати спікерським кріслом і законом про другу держмову. 

Знову таки, результати парламентських виборів можуть не повторити результати президентських. І ще не відомо, скільки на них відкусить знекровлений поразкою БЮТ. Шанси нашоукраїнців - геть примарні. Там більша частина ляже під Юлясю. Ось і маємо(((((

 З повагою, ДідОК.

Зображення користувача Зірвидах.

Згоден, стаття якась, на мою

Згоден, стаття якась, на мою думку, завчасно самовпевнена... Мо’ це така форма "самозаспокоєння". Мовляв, "розслабся, все одно, в них нічого не вийде".

Єдине, що "заспокоює" так це те, що яник - перший, хто не набрав навіть 50% голосів. Тобто його прагне бачити лідером - менше половини громадськоактивних громадян.

Чому все ж пройшов? Через розпорошеність решти.

Чому та решта була така розпорошена? Тому що конкурент яника був розкручений як щось дуже негативне... Що заплутало людей. Дехто (цілком не виключено) голосував за яника, бо думав, що він "менше зло"... Приклад - луганське телебачення. Коли на Тимошенко йшов шільний наїзд, на тлі возвеличення яника просто символами, графікою, порожніми фразами. Жодної об’єктивності... Так і не було показано зруйновані заводи, і пики їхніх власників...

Чому янику потрапив такий конкурент? Гадаю, цілком спланована акція. Чи ж не дивом, наприклад виглядає Костенко, Тягнибок, Ющенко, Яценюк... Хай навіть Гриценко... Розпорошені... Рейтинг Ющенка - щільно чмирився упродовж ледь не цілої його каденції (щоб гарантовано його нейтралізувати). Яценюка зробила його завчасно розпочата "рекламна компанія" (на порожньому місці)...

Таке враження, що перед очима пройшов театр ляльок. Лідерами перегонів, як не дивно стали не політики, а ляльки... Хоча, може Тимошенко і є єдиним політиком серед них. І зараз у лідери підсувають найбільш набиту ляльку...

Може треба сміятися?? А може самовгамовувати себе "Не такою вже і перемогою".

Так чи інакше, цілій Україні показали зараз, що президентом для нас можна поставити хоч опудало з городу. Так би мовити, майстер-клас від лялькарів, які лишилися в тіні.

Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки

Зображення користувача Веледана.

Ніхто себе не "самовгамовує".

Ніхто себе не "самовгамовує". Навпаки, варто якомога більше варіантів подальшого розвитку подій передбачити, а вони якраз народжуються під час диспуту(блін, які чудові смайлики. Вибачте, це моя дівочість грає))))

Щодо лялькарів з "тіні", то вони постаралися на славу. І найкращий лозунг їх піарщиків, який просто-таки "магічним" чинув вплинув на свідомість наших "овець", це формування громадської думки, буцімто "лідерів тілько двоє, вибирати більше ні з кого".

Правий Портал Донеччини http://ppd.org.ua/